Lorem ipsum
Class aptent taciti sociosqu ad litora
Головна » Файли » МО вчителів » МО вчителів початкових класів

Виступ на районному методоб'єднанні вчителів початкових кла
[ Викачати з сервера (4.03 Mb) ] 10.02.2016, 16:28

                       Полицька загальноосвітня школа I-III ступенів

                  Володимирецької районної ради Рівненської області

 

 

 

                                                       Виступ

            на районному методоб'єднанні

              вчителів початкових класів   

                      

 

 

 

                                                                                   

 

                                                                                       Підготувала

                                                 вчитель початкових класів

                                                 Полицької ЗОШ І-ІІІ ст..

                                                 Бокій Наталія Василівна

 

                                     

 

 

                               Полиці - 2015

 

     В епоху, коли особистість стоїть на першому місці, як в соціальному, так і в навчальному просторі, необхідно створити сприятливі умови для її реалізації. Передбачається, що освітній процес у школі повинен бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатній для самостійного творчого вирішення світоглядних проблем теоретичного або прикладного характеру. Досягнення цієї мети пов'язується з організацією навчальної діяльності, що має пошуково-дослідницьку  спрямованість.  У кожної дитини є здібності і таланти. Діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися і,як відомо, саме період життя молодших школярів відрізняється величезним прагненням до творчості, пошуку, пізнання, активної діяльності. 

       Для формування в молодших школярів дослідницько-пошукових здібностей доцільно використовувати певні прийоми. Це, зокрема, розширення педагогічного поля, стимулювання допитливості, стимулювання пізнавального інтересу та активності, формування позитивної установки на "нецікаве", створення ситуації успіху.

     Стимулювання допитливості, потягу до дослідження шляхом створення ефекту здивування й емоційного захоплення, тобто використання проблемності, інтриги, парадоксів. 

     На уроках учитель може також повідомляти учням цікаві факти про звичайні предмети, які нас оточують, тоді в учнів формується розуміння того, що і в звичайних речах багато невідомого, і його цікаво досліджувати і пізнавати.

     Наприклад: діти добре знають, що таке морква, гарбуз, та про ці овочі можна розповісти ще багато цікавого. Так, у давнину (середньовіччя) моркву вважали ласощами гномів. Існувало повір'я: якщо віднести до лісу миску з пареною морквою, то вранці знайдеш на тому місці зливок золота. Вночі гноми з'їдять моркву і щедро заплатять тому, хто її приніс. А от у Середній Азії з гарбуза роблять різний посуд: пляшки, відра, ложки. У великих гарбузах зберігають зерно та крупу. А в Африці у дощову погоду мандрівники ховають у гарбуз свій одяг і використовують великі гарбузи, щоб подолати річку, будуючи з них пліт.

       З метою зацікавлення, стимулювання інтересу учнів до дослідження нового об'єкта, створення ефекту здивування і захоплення, розвитку допитливості вміння робити припущення (висувати гіпотези) та обґрунтовувати їх на уроках можна запропонувати гру "Таємниця чорного ящика".

     Стимулювання пізнавального інтересу та активності через ефект"здогадування":  незавершена з якоїсь причини дія запам'ятовується надовго. Розповідаючи про щось учням, учитель може зупинитися і не завершити свою розповідь, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес "здогадування", тобто створюючи умови для пробудження інтересу до пошуку і пізнання. На уроках читання можна практикувати незавершене читання цікавих історій, зупиняючись до того, як настала розв'язка і запитуючи дітей, як вони вважають, що станеться далі. Це активізує пізнавальну діяльність і читання перетворюється на цікаве заняття, що потребує розумових зусиль, уяви і стимулює бажання читати.

      Формування позитивної установки на "нецікаве" навчальне завдання, -   коли заради одержання бажаного дитина включається у процес "нецікавої" для неї роботи і врешті-решт зацікавлюється цим процесом діяльності. Наприклад, для одержання сюрпризу, який знаходиться у чарівному мішечку, потрібно згадати і записати 10 слів на букву А.

       Створення "ситуації успіху". Дитина активна тоді, коли діяльність задовольняє її потреби у визнанні, тоді виникає почуття компетентності, що супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності. Успіх у діяльності — потужне джерело внутрішніх сил дитини, що народжує енергію для подолання труднощів і стимулює бажання вчитися, сприяє формуванню мотиву досягнення успіху в цій діяльності. 

   Наведемо деякі прийоми створення "ситуації успіху":

1."Радість класу" — емоційний відгук навколишніх на успіх члена колективу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри у себе.

2."Лінія горизонту" — перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, наче "відсуваючи" лінію горизонту.

3."Авансування" — вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.

     Таким чином, застосовуючи ці прийоми, вчитель формує мотиватори навчання (потреби, нахили, інтереси, позитивне ставлення до діяльності, моральні принципи, установки, самооцінку), що сприятиме формуванню пізнавального мотиву навчання.

     Шляхів розвитку  дослідницько-пошукового потенціалу особистості дитини існує багато, один із них — метод проектів. Цей метод часто трактується як спосіб організації педагогічного процесу, що базується на взаємодії педагога і вихованця між собою і навколишнім середовищем у ході виконання проекту — поетапної практичної діяльності для досягнення поставленої мети.  

   У сучасній педагогічній літературі виділяють такі етапи роботи над проектом:

1.Визначення теми і завдань проекту.

2.Розробка проекту - плану діяльності для досягнення поставленої мети.

3.Виконання проекту.

4. Підбиття підсумків виконання проекту.

  Цінний він тим ,що можна застосувати раціональне поєднання теоретичних знань і можливостей його практичного застосування для розв'язання конкретних завдань. Основою його є:

  • розвиток критичного мислення;
  • формування пізнавальних навичок учнів;
  • набуття умінь самостійно працювати з довідниковою літературою, орієнтуватися в інформаційному просторі;
  • практична значущість результатів своєї діяльності;
  • результати творчої роботи повинні бути виконані, як правило, у вигляді комп’ютерної презентації, відеофільму, буклету,альбому, web-сторінки, публікації тощо.

Вид освітнього продукту залежить від характеру провідної діяльності, наприклад:
 


Тема проекту


Провідна діяльність


Освітній продукт


«Книжці я найкращий друг»


Прикладна


Ремонт книжок із класної бібліотеки


Пошукова (збір прислів’їв, загадок)


Створення саморобної книжки з прислів’ями, загадками про книжку


«Наші права»


Ознайомлювально-інформаційна


Плакати із символічним відображенням прав дитини


«Як святкують Новий рік у Європі»


Творча


Сценарій новорічного свята


«Краєвиди рідного міста»


Дослідницька, творча


Фотовиставка, виставка малюнків

 

 

      Дії вчителя під час проведення проектів:

1.При плануванні виділити тему ,розділ, які будуть подані на проектування.
2.Сформулювати теми, робота над якими потребує надання учням необхідних знань,умінь та навичок.
3.Вивчити та проаналізувати можливості учнів.
4.Диференціювати теми за ступенем складності.
5.Розробити методичні рекомендації, алгоритм виконання проекту.
6.Поважати достоїнство дитини, виявляти доброзичливість.
7.Постійно поповнювати знання з тематики проектів
 

     Широкі можливості для застосування проектної технології і формування дослідницько-пошукових здібностей має курс "Я і Україна".  Програма з "Я і Україна" для 3 класу спрямовує вчителів та учнів на розробку кількох проектів:

  1. Вода – руйнівник, чи вода – рятівник?  
  2.  Корисні копалини  рідного краю
  3. Економне використання тепла і світла у побуті.
  4. Школа – квітник (висаджування кімнатних рослин і догляд за ними).

   Проекти можуть бути різних видів:

  • за кількістю учасників ( індивідуальні, групові, колективні )
  • за місцем проведення ( урочні, позаурочні )
  • за часом ( короткочасні, довготривалі )
  • за темою ( предметні, вільні ).

  Однією з ознак проектної діяльності є нетиповість функцій учасників навчально-виховного процесу: вчитель виконує роль координатора, консультанта, носія інформації, а учень - активного розробника та виконавця проекту. Метод проектів застосовується саме з метою розвитку дослідницько-пошукових здібностей учнів і активізації їх пізнавальної активності.

  Формування дослідницько-пошукових здібностей  може відбуватися і у процесі контролю знань та умінь молодших школярів

     Одним з найпрогресивніших методів вдосконалення системи контролю знань, умінь, навичок учнів вважається нині тестування. Воно значно підвищує мотивацію навчання, зацікавленість учнів. Тест у педагогічній інтерпретації є способом виявлення рівня освоєння знань, умінь, навичок учнів, їх навченості та успішності.

Тестовий контроль — один з етапів формування дослідницьких умінь у молодших школярів.

 Приклади тестів, які сприяють розвитку дослідницьких умінь учнів початкових класів:

        Допишіть схему.

Наприклад, тема "Умови існування людини" (3 кл.).

Природа дає людині:

1) їжу

2) ?

3) ?

4) ?

5) ?

Тести-послідовності.

 Поставте у правильній послідовності. Наприклад, тема "Органи травлення"  

1)ротова порожнина;

2)шлунок;

3)глотка;

4)стравохід;

5)кишечник.

Відповідь: 1—3—4—2—5.

     Через зміст пропонованих тестових завдань реалізується розвивальна мета навчання. Перш за все розвивається творчий інтерес, допитливість, потяг до пошуку нової інформації, проблемне бачення, вміння висувати гіпотези, здатність до дослідницької діяльності, долається інертність мислення, тобто застосування тестів сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни "Я і Україна".

        Навчально-пізнавальну діяльність учнів доцільно будувати в такій послідовності: цікаво—> шукаю —> знаю —> вмію. Саме ж навчання слід робити не простішим, а зрозумілішим для учнів початкової школи. Однак, при формуванні дослідницько пошукових здібностей потрібно пам'ятати, що процес навчання — це не безперервна радість, не все може бути цікавим у навчанні. Тож, наслідуючи К.Д.Ушинського, потрібно "привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов'язок". У роботі з формування дослідницько-пошукових здібностей потрібно використовувати завдання, привабливість яких забезпечується не зовнішніми прийомами навчання, а самим їх змістом.

Категорія: МО вчителів початкових класів | Додав: Галочка
Переглядів: 1337 | Завантажень: 45 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar