Виступ Лещенко Л.М., ЗДНВР школи

Слайд1

Усі ми, батьки, бажаємо виростити свою дитину щасливою, розумною, щоб вона обрала правильну дорогу в життя, зуміла самореалізуватися.

Вдома дитина веде себе по-одному,  а потрапляє у школу, у колектив, тут вона повинна дотримуватися певних правил, виконувати різні вимоги. Це служить вихованню волі, умінню жити серед людей.

Батьки проводять багато часу на роботу. Здається, головне для них – дитину нагодувати, одягнути, створити певні умови, а часу для того, щоб поговорити з дитиною про те, що робиться в її душі не вистачає.

А психологи стверджують для того щоб дитина почувала себе щасливою, потрібно сім разів протягом дня погладити її по голові, обійняти, поплескати по плечу, підбадьорити, тобто через тілесний дотик підтвердити: «Я люблю тебе!».

Вчителі і батьки прагнуть зробити усе можливе, щоб навчання школярів було успішним, щоб кожна дитина досягла більш високих результатів. Адже навчання – це найважливіший обов’язок дітей.

Батьки повинні проявити інтерес до всіх дітей шкільного дня, до розповіді дитини про те,  що відбувалося в класі, що пояснювали вчителі на уроці, що задали додому, як оцінили роботу учня.

Під час таких бесід батьки бачать, які предмети добре засвоюються,  а які – викликають труднощі у їхньої дитини, і можуть разом з вчителями знайти вихід і допомогти їй.

Дитяча лінь, не ретельність, і не обов’язковість  відразу ж впадають в око і якщо вчасно не звернути увагу на систематичні недоробки при виконанні домашнього завдання це може призвести до відставання.

Слайд №2

Всі ми хочемо щоб дитина добре вчилася. Але чи може вона це? Чи не є наші вимоги завищеними? Від чого це залежить? Чи не забагато питань? Давайте разом поміркуємо. Адже ми передаємо дитині в генах не тільки колір волосся і форму очей але й природні додатки, на базі яких розвиваються здібності до якихось видів діяльності, виявляється що низькі успіхи з певного предмету є не провиною дитини, а її лихом, спадково переданим, тому успіхи дитини залежать і від батьків і від того, як вони організували підготовку дитини до школи, від їхньої допомоги в перші дні навчання і контролю за подальшим навчанням.

Слайд №3

Слайд№4

Слайд№5

Слайд№6

Придивіться і подумайте, чи працюють наші діти в силу своїх природних задатків та можливостей.

Слайд №9

Деякі батьки припускаються помилки потураючи дітям у виборі улюблених та неулюблених предметів, мовляв, тобі синку, майбутньому лікарю чи податківцю не потрібна література чи географія.

Знання потрібні і для багатого, всебічного, щасливого духовного життя, не пов’язаного з працею. Не бійтеся, того, що нашим дітям важко навчитися, слід боятися, коли їм занадто легко.

Слайд №10

Тому тема наших зборів «Що допомагає і що заважає дитині вчитися»

http://polutsi.at.ua/batkivski_zbori_16.01.2015.pptx - презентація до виступу

Виступ Крижанської Н.С.,

практичного психолога школи

"Що заважає і що допомагає дитині вчитися"

Хто хоче працювати, шукає можливості, хто не хоче — шукає причини.

   Е. Маккензі.

Цей відомий афоризм можна перефразувати і для учнів: "Хто хоче вчитися, той шукає можливості, хто не хоче  ¾ шукає причини".

Що з заважає сучасній дитині вчитися? Цікаво почути батьківську думку.

1. Вправа "Калейдоскоп думок"

Мета – активізація учасників шляхом заохочення їхніх роздумів та висловлювань.

Батьки висловлюють власні думки з приводу того, що заважає вчитися їхнім дітям.

Психолог.  Думки досить цікаві та оригінальні.

Чи цікаво вам почути, як самі учні визначили чинники, які заважають їх вчитися?

У школі серед учнів середній і старших класів було проведено опитування на дану тематику, і ось які причини переважали:

1. Лінь

Цю причину вказали більшість опитаних учнів

2. Інтернет (соціальні мережі)

Теж досить поширена серед учнів відповідь

3. Комп'ютер і телевізор

Ці технічні засоби названі третиною опитаних учнів.

З 4 по 7 місце вказані такі причини:

4. Телефон

5. Певні риси характеру (неуважність, незібраність, нерішучість)

6. Друзі

7. Надмірні навчальні навантаження

Як бачимо у ваших поглядах на дану проблему та відвертих відповідях ваших дітей є багато спільного.

Усі озвучені чинники та деякі інші, які ми ще не згадали, можна об'єднати у дві великі групи: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні причини:

4. зниження цінності освіти у суспільстві;
4. нестабільність існуючої освітньої системи;
4. недосконалість організації навчального процесу;
5. негативний вплив середовища (ЗМІ, вулиця, родина).

Внутрішні причини:

      послаблення здоров’я школярів;

      низький розвиток інтелекту;

      відсутність мотивації до навчання;

      слабкий розвиток вольової сфери школярів.

Давайте коротенько зупинимося на найпоширеніших причинах.

Причина 1. Зниження цінності освіти у суспільстві

Сьогоднішні діти часто не хочуть вчитися з дуже простої причини: вони зовсім не знають, для чого це потрібно. Наші діти не такі, якими були ми. Це банальна істина, але в побуті вона часто забувається. Наші діти більше відрізняються від нас, ніж ми відрізнялися від своїх батьків. Вони живуть в іншій країні, при іншому суспільному ладі. Аргументи, що якось зачіпали нас, до них часто просто не доходять. П'ятнадцять - двадцять років тому туманне поняття якогось «боргу» було цілком дієвою реальністю. Батько казав синові: «Подумаєш, вчитися він не хоче. Повинен і все! Ось я, думаєш, хочу кожен день о пів на шосту вставати і на завод йти?! Однак йду. Тому що повинен. А ти повинен вчитися».

 Для сьогоднішніх дітей оголошення про те, що вони повинні вчитися, - пустий звук. Досить сумнівні і заяви про те, що, тільки навчаючись, можна добре влаштуватися в житті. Наші діти кожен день бачать людей, які коли і вчилися чому-небудь доброму, то явно робили це аж ніяк не в школі. І, тим не менше, ці люди чудово влаштовані в житті.

 Порада 1. Так що ж робити? Єдиний вихід - кожен день, при кожному зручному випадку показувати, що знання, освіта роблять життя людини цікавішим, наповненим. Зараз небагато дітей хочуть стати космонавтами, але багато хто мріє про бізнес. Більшість з них абсолютно не уявляють собі, що це таке. Поясніть їм. Зумійте довести, що бізнес – це, в першу чергу, знання і вміння, правильне розуміння ситуації і вчинків людей, а в другу - управління всім цим в інтересах справи. Повідомте їм про те, що існує спеціальна наука, що займається всім цим, і до того часу, коли вони виростуть, ніякий бізнес без застосування цієї науки буде просто неможливий, як неможливо полетіти в космос, не використовуючи досягнень математики і фізики.

Причина 2. Конфлікти у школі

Іноді успішність страждає через конфлікти в школі. У середніх класах (5-8) це зустрічається особливо часто. Дитина претендує на роль лідера, але не має сил або здібностей вести за собою інших. Важко гарно вчитися, якщо переважна більшість учнів вчитися не хоче і дитину, яка може і хоче вчитися називають "заучкою", "ботаном" тощо.

Порада 2. Порушені взаємини в школі - це завжди спільна проблема учнів, вчителів та батьків, а не вина самої дитини. Тому батькам потрібно, головним чином, думати про те, як допомогти, а не про те, в чому можна звинуватити. Доречними будуть відверті довірливі розмови з учнем, звернення до класного керівника, психологічної служби.

Причина 3. Несформованість інтересу до навчання

Іноді причиною навчання нижче можливостей або навіть неуспішності є несформованість пізнавальних інтересів. Ні для кого не секрет, що сьогодні все більше дітей виростає, так і не взявши в руки книгу. Їх літературний досвід в цьому випадку обмежується книгами з картинками, коміксами, журналами, а згодом - млявими спробами освоїти твори шкільної програми в скороченому викладі. Причина цього - сучасний темп життя і потік інформації. Все більша кількість інформації, особливо інформації актуальної для юнацтва, йде сьогодні через аудіо- та відеопродукцію, телевізор, а також через комп'ютер і комп'ютерні мережі. Це об'єктивна реальність, і з цим нічого не поробиш.

Змалку спостерігаючи за нескінченними погонями, здриганнями і падіннями, яким з безжурною постійністю піддаються сучасні мультяшнi герої, дитина не може читати книги, у яких події розвиваються повільно. Це для неї нудно.

Порада 3.

Як боротися з таким станом речей і чи треба з ним боротися взагалі? Ось тут доведеться попрацювати. Для початку доведеться забути про комікси і журнали з наклейками. Читайте вголос малюку дитячу класику, привчаючи і до народних казок, дитячих оповідань, повістей. Навіть коли дитина навчиться читати самостійно, не кидайте читати вголос, бо вона, звичайно, вільно читає буквар або хрестоматію для другого класу, але великі, цікаві книжки їй самiй ще не осилити. Але десь починаючи з восьми років ви проявляйте хитрість. Хитрість полягає в тому, що читання обривається на найцікавішому і драматичному місці, у вас з'являється невідкладна справа, а книжка залишається лежати на розі столу. Навряд чи експеримент пройде з першою або навіть п'ятою книжкою. Але коли-небудь настане такий момент, що дитина втомиться чекати милостей від природи і візьме їх сама.

Причина 4. Телевiзор і комп'ютер.

Користь чи шкода? Багато дітей дуже люблять дивитися телевізор або відеофільми, за якими можуть довго просиджувати годинами. Ще більш цікавими є розваги в мережі Інтернет. Як ставитися до цього? Тримати і не пускати чи, навпаки, надати подіям розвиватися своєю чергою, посилаючись на те, що у кожного покоління свої пісні?

Порада 4.

Для початку потрібно враховувати, з якою саме дитиною ми маємо справу. Скільки їй років, як справи зi здоров'ям (у першу чергу, стан зору та нервової системи)? Відповівши на всі ці питання, батьки виробляють для себе індивідуально прийнятну стратегію поводження з чудесами двадцятого століття і, по можливості, суворо її дотримуватимуться.

Неприпустима така ситуація: сьогодні у вас бійцівський настрій і ви через півгодини відганяєте її від телевізора чи комп'ютера, закликаючи пограти, почитати книжку або допомогти вам по господарству. А завтра до вас прийшла подруга, і, щоб дитина не заважала вашiй бесіді, ви самі надсилаєте її до того ж (дуже шкідливого вчора!) екрану і протягом трьох годин не згадуєте про неї. Це помилка, що б'є не стільки на стан здоров'я, скільки по процесу виховання в цілому.

 А тепер кілька порад, які можуть виявитися корисними батькам.

Крок 1. Обмежуйте час, проведений перед екраном телевізора і комп'ютера. Обґрунтовано безпечними вважаються такі строки:

 3-5 років. ТБ або відео - 3 рази на день по 20 хвилин. Комп'ютер - 1 раз до 30 хвилин.

 5-7 років. ТБ або відео - 3 рази на день по 30-40 хвилин. Комп'ютер - 2 рази на день по 20-30 хвилин.

 7-10 років. ТБ або відео - не більше двох годин на день з обов'язковими перервами. Комп'ютер - не більше півтори години на день з обов'язковими перервами після кожних 20 хвилин навчання або гри.

 Старше 10-ти років. ТБ або відео - не більше трьох годин на день з обов'язковими перервами після кожної години. Комп'ютер - не більше двох годин щодня з обов'язковими перервами кожні півгодини.

Крок 2. Пам'ятайте правила безпеки. Дивитися сучасний кольоровий телевізор можна з відстані не менше двох метрів. Якщо дитина носить окуляри, то дивитися телевізор і працювати за комп'ютером вона повинна неодмінно в окулярах.

Крок 3. Не забувайте, що телевізор і комп'ютер - це не тільки розвага, але й потужний засіб для навчання і освіти. Сучасні комп'ютерні програми можуть допомогти дитині навчитися іноземної мови, навчитися працювати з довідковою літературою, познайомитися зі світом тварин і світовою історією тощо.

Що ж допомагає дітям вчитися?

Наводжу думки самих дітей:

1. Книги

2. Батьки

3. Вчителі (які знають свій предмет, вміють заохотити д навчання)

4. Власні риси характеру (наполегливість, цілеспрямованість)

5. Бажання вступити до певного вузу

6. Інтернет

7. Друзі

Як батькам заохотити дитину до навчання?

 Перш за все, є те, чого робити не потрібно:

• Не потрібно залякувати і карати, цим ви прищепите дитині не любов до навчання, а страх перед вами.

• Не потрібно платити за гарне навчання - цим ви розвинете у дитини споживацьке ставлення до життя взагалі, і до вас зокрема.

• Не потрібно ставити умови і обмеження в категоричній формі - нічого, крім негативних емоцій у дитини це не викличе.

З іншого боку, потрібно і навіть необхідно:

• З самого дитинства заохотити дитину до постійного здобуття нових знань.

• Сприяти дитині в навчальному процесі, але не робити нічого за дитину.

• У випадку якщо є проблеми з вчителями, залагоджувати їх дипломатично.

• У разі проблем з однолітками в школі, намагатися вирішити їх разом з дитиною.

• Пояснити дитині, наскільки важливий результат отримання знань.

І, нарешті, батькам необхідно пам’ятати, що життя людини не може складатися тільки з роботи і навчання, навіть якщо цій людині всього сім, дванадцять чи п’ятнадцять років.

Вправа "Вирішення життєвих педагогічних ситуацій"

Ситуації для батьків

1. Коли першокласник Юрко повертається зі школи, перше питання, яке ставить бабуся «Чим вас сьогодні годували?», а мама питає: «Які оцінки одержав?».

Чи правильні питання ставлять рідні першокласнику? Які питання ставите ви?

2. Мама другокласника Артема скаржиться подрузі: «З домашніми завданнями у нас справжня біда. Годинами сидить, чим завгодно займається — тільки не уроками».

Якої помилки припустились батьки ще на початку навчання? Як можна вирішити цю проблему?

3. Після класних батьківських зборів у присутності дітей одна мама каже інший:

- Як добре малює ваш Сергійко. А у мого Діми одні каракулі. Скільки не кажу, щоб малював акуратно, він кожен раз малює погано.

- А ви пробували його вчити?

- Я ще з садочка часто садила Діму за малювання, поки займаюся домашніми справами, щоб він мені не заважав. Напевно, у нього немає здібностей.

Чи права чи мама Дмитрика?

4. Алінка навчається у четвертому класі. Коли у неї щось не виходить, мама неодмінно зауважує: «Я в школі була відмінницею, тато вчився добре, і ти повинна бути відмінницею!»

Що приховує у собі така помилка?

5. Мама п'ятикласниці Тані сварить дівчинку за те, що не зробила уроки вчасно, а ввечері лише починає готувати їх.  На галас поспішає батько дівчинки із зауваженням: «Ну яка ж тут проблема! Ну не встигла дитина. З ким не буває».

1) Проаналізуйте ситуацію. Хто з батьків неправий?

2) Чи допустимо, коли розпорядження одного з батьків, заперечує попередню вимогу іншого?

6. Скарга мами шестикласника: «... Раніше у Толі все було гаразд. Я не працювала і дуже багато часу приділяла йому. Потім пішла працювати, і відразу ж посипались у нас двійки. Приходжу увечері додому, перевіряю уроки — страхіття! Частина не зроблена, а те, що зроблено, треба переробляти — бруд, виправлення.»

 Про які недоліки у вихованні дитини свідчить ця ситуація?

7. Мамо, можна я з Валею погуляю? Я вже уроки зробила, — просить дівчинка.

— Не можна.

— Чому? Я все зробила і кімнату прибрала. Можна?

— Ні. Не можна! — дратується мама.

— Ну чому не можна? Я своєчасно буду вдома.

— Завелася «Чому, чому?» Сказано, не можна!

1) Оцініть поведінку дитини і дорослого в наведеній ситуації.

2) Як може відбитися поведінка матері на її подальших відносинах з дочкою?

8. Учень восьмого класу читає підручник з історії і намагається запам’ятовувати основні дати. Батько придивляється до нього і нарешті запитує: «Ну як справи, синку? Ти ось вже цілісіньку годину читаєш одне й те ж». А хлопець і сам, як кажуть, дійшов до ручки: «Я навіть розгубився. Ніби все важливе, але жодна нормальна людина всього цього не запам’ятає».

1. Що ви радите своїм дітям у подібній ситуації?

2. Як часто звертаються до вас діти за допомогою під час приготування уроків? У чому виявляється ця допомога?

9. Учень 9 класу постійно бреше батькам про те, з ким був, де тощо. Одного дня він пішов у школу, але на уроках його не було, про що батьків повідомив класний керівник. Так мама дізналась, що син їй збрехав. Коли син повернувся додому (ніби з уроків) і поклав сумку з підручниками, мама...

Запропонуйте подальший розвиток ситуації, який допоможе вирішити конфлікт.

10. Батьки Олега дуже забезпечені люди, але в родині розлад. Батько і мати хлопчика навіть не спілкуються один з одним і цілком зайняті своїми проблемами.

Олег вчиться в десятому класі, має авторитет у своїх однокласників і вважається «крутим». Виховання батьками сина обмежується грошовими подарунками то з боку батька, то з боку матері. Батьки впевнені, що цього цілком достатньо для того, щоб їхня дитина виросла нормальною людиною.

1. Чи згодні ви з позицією батьків Олега?

2. Чи можливо, обмежуючи лише матеріальним забезпеченням, виховати повноцінну у всіх відносинах людину?

11. За велику кількість низьких оцінок за підсумками першого семестру батьки Владислава (15 років) заборонили йому на місяць зустрічі з друзями для того, щоб вільний від занять у школі час Влад міг використовувати на підвищення своєї успішності.

Чи варто застосовувати таке покарання? До чого це може призвести?

Як бачимо, допомогти дитині вчитися таки нелегко, але все у ваших руках.

Із виступу соціального педагога ви дізнаєтесь, як впливають зовнішні причини, а саме середовище, зокрема сімейне, на навчання дитини.