Останнім часом стрічки новин рясніють заголовками про небезпечну гру, яка штовхає підлітків до самогубства. Як не панікувати та що робити батькам?

Насамперед, зберігайте самовладання та поставте дитині нейтральне питання – мовляв, чув/чула, що зараз популярна якась гра "Синій кит". І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо вона нічого про неї не знає – добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ній цікавість).

Звісно ж, кращою профілактикою у цьому випадку є:

- увага до емоційного стану та переживань дитини;

- заповнення вільного часу корисними та цікавими заняттями (гуртки, секції, студії);

- довірливі відносини з дитиною.

Проте, у ситуації, якщо дитина таки знайома з подібними групами, слід дослухатися до таких порад.

1. Розпитайте дитину про те, що їй відомо. Якщо в розповіді повно подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина знайома з грою. Також має насторожити, якщо син чи дочка ведуть розповідь про подружку, яка бере участь у грі – цілком ймовірно, що дитина чогось не договорює про себе.

2. Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде відкриттям, що людина, яка загрожує їх рідним, швидше за все, хвора і живе в іншому місті чи навіть країні. І її завдання – не вбити батьків, а змусити дитину виконати її волю. Розкажіть дітям, що на маніпуляції "ведуться" всі – згадати хоча б про шахраїв, які телефонують і під приводом того, що хтось з близьких потрапив у біду, виманюють гроші або ж про псевдоцілителів. Покажіть дитині, що всі вразливі, адже їй важливо почути це від авторитетного дорослого. Навчайте дитину  оцінювати власні вчинки критично і запитувати себе про мету кожного з них, обдумувати все, що з нею відбувається.

3. Тотальний контроль - це не вихід. Немає сенсу забирати телефон, забороняти ноутбук – у сучасних умовах підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет і доступ в мережу. Чим більше його обмежувати – тим більший інтерес у нього виникне і з'явиться більше способів обійти заборони. Ваше завдання – не контролювати, а встановити довірливі стосунки, щоб дитина сама прийшла до вас з проблемою.

4. На даний момент, коли зросла популярність таких ігор та груп та з'явився ажіотаж навколо них на телебаченні, у пресі, в мережі, зайва пильність не завадить. Приватне життя дитини звісно ж недоторканне, але у даному випадку перегляд сторінки дитини в соцмережі без її відома може бути виправданим.

5. Подумайте про емоційний зв'язок з дитиною: більше обіймайте, розповідайте, що свого часу ви теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його "ідеальні" батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги в інших. Якщо ж бачите, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть її поговорити з тим, кому вона довіряє (це може бути хтось із рідних або ж шкільний психолог).