Поради для батьків першокласників

   З початку навчального року формуйте у дитини режим сну, відпочинку та навчання і дотримуйтесь його.

Зокрема:

      Привчіть дитину про­кидатися раніше, щоби збирання до школи не пере­творювалось у щоденні хвилювання. Уранці будіть першокласника спокійно, лагідно, з усмішкою на обличчі.  Не підганяйте. Розраховувати час — ваш обов'язок; якщо ви цю проблему не розв'язали — провини дитини немає.

      Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливо, аби запобігти хворобам шлунка. 

      Привчіть збирати портфель напередодні увечері. Перевірте, чи не забуто чогось важливого. Запи­тайте дитину, чи не передавав учитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час вона при­вчиться сумлінніше ставитися до своїх обов'язків і стане більш зібраною.

   Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успі­хів, скажіть кілька лагідних слів (без застережень на кшталт «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» тощо). У дитини попереду — важка праця, не налаштовуйте її наперед на уникнення помилок, налаштовуйте на досягнення успіхів.

   Зустрічаючи дитину зі школи, не засипайте її одразу градом запитань. Дайте дитині можливість розслабитися (згадайте, як особисто вам буває важко після напруженого дня).  Якщо дитина не втомлена і виснажена, запитайте: «Що ново­го ти сьогодні дізнався?». Коли вона збуджена і хоче з вами чимсь поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте свого школярика.  Обідній час — зручний момент для невимушеної розмови. Школяр може розповісти про свій ро­бочий день І в такий спосіб звільнитися від психо­логічного напруження.

   Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться. Потім вона сама все розкаже.

   Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2-3 години має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

   Неможна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин треба відпочивати 10-15 хвилин.

   Під час приготування уроків не сидіть над дитиною постійно, давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпіння.

   Зауваження вчителя вислуховуйте особисто, уника­ючи присутності дитини (як у школі, коли забираєте свого учня, так і в телефонній розмові). Не поспішайте влаштову­вати сварку, говоріть із дитиною спокійно.

   Не варто навантажувати першокласника по­зашкільною діяльністю від самого початку на­вчального року. Спорт і заняття в гуртках, звісно, корисні для загального розвитку, але спочатку переконайтеся, що в дитини вистачить на це сил і часу. Початок навчального року — період стресу, і перевантаження можуть тільки зашкодити.

      Протягом дня намагайтеся знайти хоча б півгодини для спілкування з дитиною. Для вас особливо ма­ють бути важливими справи вашого першокласни­ка, його радощі й невдачі.

      Слідкуйте за власним мовленням під час розмови з дитиною або у її присутності. Ваше мовлення - це згодом мовлення вашої дитини, вживайте слова правильно, пояснюйте нові, невідомі слова.

      Важливо, щоб у сім'ї панувала єдина тактика спіл­кування дорослих із дитиною. Усі непорозумін­ня щодо виховання вирішуйте без неї.

   Щоб уникати зайвих проблем та конфліктів, співставляйте власні очікування з можливостями дитини. Не вимагайте від вашої дитини того, що їй не під силу, виходячи із власних переконань чи досвіду.

   Поступово знімайте з себе відповідальність за особисті справи вашої дитини. Нехай вона відчуває себе відповідальною за їх виконання. Вчіть дитину дружнім стосункам, але не втручайтесь без крайньої необхідності у дитячі справи.

   Не нав'язуйте дитині власного ставлення до школи, вчителя, учнів, обговорюючи у її присутності  ті чи інші моменти.

   Завжди будьте уважними до стану здоров'я вашого малюка. Головний біль, погане самопочуття — найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження.

   Незадоволення вчинками дитини не повинно бути систематичним, оскільки воно перестане сприйматися дитиною. Часті нарікання на малюка чи порівняння з іншими можуть розвинути в нього комплекс неповноцінності. Навпаки, навіть коли в дитини щось не виходить, треба дати дитині невеличкий перепочинок і знову повернутися до виконання завдань.

   У жодному разі на ваші взаємини із сином чи донь­кою не повинна впливати успішність. Гарні довірчі стосунки й усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх від самого початку нового навчального року.

Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом. Не соромтесь питати, цікавитись, читати літературу для батьків.

І найголовніше: дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете й підтримаєте.