- У колективі є учень, з яким ніхто не спілкується і н дружить.
- Учні вигадують одне одному вигадливі прізвиська.
- Ситуації активного групового обговорення чогось, які миттєво припиняються у разі, якщо до групи наближається вчитель. При цьому в таких обговореннях певний учень участі не бере, стоїть осторонь, має розгублений або наляканий вигляд.
- Відсутність певного учня в школі однокласники уїдливо коментують.
- Після уроків або на перерві учні не розходяться й на когось чекають.
- Одяг когось із учнів після перерви зіпсований чи брудний.
- На початку уроку в учня бліде або заплакане обличчя, він переляканий чи емоційно збуджений. Стан учня не пов’язаний з уроком.
- Будь – які слова учня однокласники піддають критиці чи глузуванню: «Та ти що кажеш», «Щось нявкнуло чи мені здалося», «Дивіться хто обізвався». Коли учень відповідає на уроці, то зважає переважно на реакцію однокласників, а не вчителя – боїться помилитися, щоб не наразитися на їх дошкульні коментарі.
|